Alyona Alyona - Муляжі

Як черствими стали такими мені скажіть
І чому є люди, а є просто муляжі
Та вогонь все-таки сяє в дитячих сумних очах
Любові вони нас вчать, тож маємо пробачать
А холодний вітер сивиною бавив зі скронь
Розревітись – означа ослабити бронь
Бачать діти, бачить Бог крізь дим і вогонь
Як відділити нам вороже все від свого?
Скільки втрат? Де мій брат? Де мій батько і син?
Чорний день, чорна ніч, з чорних вуст голоси
Чути крик, в горлі хрип, світ замовкне на мить
Пустота. Пустота. Не болить