Андрій Малярик - Я тихенько собі поплачу

Я тихенько собі поплачу,
коли сильно встомилась душа.
Десь в ночі, щоб ніхто не бачив.
І нікому не рассказал.
Бо на людях я завжди сильна,
як болить, то не згиблюсь навіть.
Та є люди, що вміють сильно,
навіть словом добряче рани.